|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головна Про нас Новини Каталог продукції Прайс-лист Контакти | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Нормативні документи
/
Підготовка поверхонь до фарбування без застосування струменевих методів
НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРОК" (НВП „КРОК")
ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПІДГОТОВКА МЕТАЛЕВИХ ПОВЕРХОНЬ ДО ФАРБУВАННЯ БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ СТРУМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ТТК 218-31911658-127:2011
Київ 2011
ЗМІСТ С.
ВСТУП
Типова технологічна карта (далі - технологічна карта) розповсюджується на процес підготовки металевих поверхонь, що були піддані корозії різного ступеню, для подальшого нанесення захисно-декоративних покриттів (фарбування). Технологічна карта призначена для застосування при: реконструкції та капітальному ремонті, розробці проектно-кошторисної документації та складанні проектів виконання робіт з підготовки до фарбування металевих елементів конструкцій автодорожніх мостів, бар'єрних огороджень тощо. Розроблена технологічна карта з метою забезпечення дорожнього будівництва раціональними рішеннями з організації робіт та охорони праці, які сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості робіт та зниженню їх собівартості, зменшенню антропогенного впливу на навколишнє середовище. Ця технологічна карта призначена для використання інженерно-технічними працівниками організацій та підприємств, які планують та виконують роботи по фарбуванню металевих елементів споруд і конструкцій. Технологічна карта розповсюджується на підготовку поверхні вуглецевих та низьколегованих сталей, що входять в І групу металів згідно з Додатком 1 ГОСТ 9.402. Вказана технологія не призначена для підготовки поверхні чорних металів з цинковим покриттям, всіх видів кольорових металів та їх сплавів, високолегованих сталей.
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Металеві елементи конструкцій автодорожніх мостів, бар'єрні огородження тощо в процесі експлуатації піддаються корозії і потребують періодичного фарбування. Корозія металу знижує довговічність та надійність металевих конструкцій. Продукти корозії у вигляді оксидів заліза накопичуються на поверхні металевих конструкцій, що призводить до погіршення їх зовнішнього вигляду, подальшого розвитку корозії і перешкоджає нанесенню лакофарбових матеріалів. Для забезпечення декоративного вигляду та захисту від корозії металеві поверхні фарбують. Роботи за технологічною картою виконують в усіх кліматичних зонах У-1 - У-IV (регіонах А-1 - А-7) України згідно з ДБН В.2.3-4 в інтервалах температур атмосферного повітря від 5ºC та вище. 1.2 Згідно з ГОСТ 9.402 в технологічному процесі фарбування металевих конструкцій першою операцією є підготовка поверхні. Результатом підготовки поверхні може бути очищення від оксидів або хімічне перетворення продуктів корозії. 1.3 Сутність хімічного методу підготовки металевих поверхонь до фарбування полягає у їх обробці хімічними засобами, які розчиняють іржу або перетворюють продукти корозії на конверсійні покриття (хроматні, фосфатні, оксидні). 1.4 Конверсійне покриття за рахунок своїх ізоляційних властивостей інгібує підплівкову корозію та покращує фізико-механічні властивості нанесеного лакофарбового шару, що дозволяє протистояти корозійним процесам і забезпечити заданий строк служби конструкцій. 1.5 Ця технологічна карта поширюється на застосування хімічного методу підготовки до фарбування поверхні виробів, деталей, конструкцій, збірних одиниць з металів І групи з різним ступенем корозії.
2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Всі роботи з підготовки металевих конструкцій до фарбування, з поверхнею, що була піддана корозії, слід виконувати згідно з ГОСТ 9.402. Сировину та допоміжні матеріали вибирають згідно з СНиП 2.03.11, організаційні роботи виконують згідно з СНиП 3.04.3. Технологічний процес складається з наступних операцій: - оцінка стану металевих конструкцій; - підготовка поверхні; - хімічний спосіб видалення іржі; - застосування перетворювачів іржі; - застосування травильної та пасивуючої паст; - вибір та нанесення захисних покриттів на підготовану поверхню металоконструкції. 2.1 Оцінка стану металевих конструкцій 2.1.1 Оцінку стану металевих конструкцій слід проводити в суху ясну погоду при температурі повітря не нижче ніж 5ºC та температурі поверхні металевих конструкцій не нижче ніж 3ºC. Огляд проводить комісія, що призначається керівником дорожньо-експлуатаційної організації. Результати огляду оформлюють актом. 2.1.2 Оцінку стану металевої поверхні проводять аналізуючи наявність, вигляд та розміри корозійних пошкоджень на конструкціях. При огляді необхідно визначити: загальний корозійний стан конструкції, загальний стан металевої поверхні, наявність та площу місцевих руйнувань, місця з підвищеною корозійною зношеністю. 2.1.3 Хімічний метод підготовки металевих конструкцій до фарбування застосовують в тому випадку, якщо дефектність поверхні досягає 5 балів корозійної небезпеки, згідно з п.2 ГОСТ 9.407, при цьому захисне покриття відсутнє, зруйновано або відшарувалося більше ніж на 50 % його площі. 2.1.4 Поверхні, що підлягають підготовці до фарбування, класифікують за ступенями забруднення та окислення. 2.1.5 Перший ступінь забруднення відповідає наявності тонких шарів мінеральних мастил, другий ступінь - товстих шарів консерваційних змазок. Указані забруднення не є характерними для металевих конструкцій в умовах експлуатації і атмосферної корозії. У випадку виявлення вказаних забруднень вони видаляються за технологією, що наведена у Додатку 2 ГОСТ 9.402. 2.1.6 У процесі обстеження виявляють характер корозії металевих поверхонь (тонкий наліт іржі, окремі плями, суцільна рівномірна, суцільна нерівномірна, шарувата, пластинки іржі, місцева у вигляді виразок), а також товщину продуктів корозії. У місцях, де продукти корозії добре збереглися, по їх товщині орієнтовно судять про глибину корозії за співвідношенням:
tmt ≈ 0,6 х tpk, (1) де tmt - середня глибина суцільної рівномірної корозії, мкм; tpk - товщина продуктів корозії, мкм. 2.1.7 Товщина продуктів корозії, згідно з ТР-218-02071168-362 може бути встановлена неруйнуючим методом, за допомогою приладів, якими заміряють товщину немагнітних протикорозійних покрить на сталі (наприклад ІТП-1, МТ-30Н, МІП-10 тощо). 2.1.8 Для металевих конструкцій, що знаходяться в експлуатації, ступінь окислення визначають за таблицею 1. Таблиця 1 - Ступінь окислення металевої поверхні згідно з таблицею 2 ГОСТ 9.402
2.2 Підготовка поверхні 2.2.1 Основною метою підготовки поверхні є видалення з неї речовин, що перешкоджають фарбуванню та прискорюють корозійні процеси, або отримання конверсійного покриття, яке забезпечує необхідну адгезію з лакофарбовим покриттям. 2.2.2 Підготовка поверхні складається з ряду операцій, першою з яких є очищення від забруднень. Очищення проводять механічними, хімічними (за допомогою води, розчинників, органічних засобів), або термічними методами. 2.2.3 При виборі методу підготовки поверхні враховують: вихідний стан поверхні, необхідний ступінь очищення, умови експлуатації, матеріал та характеристики конструкції. 2.2.4 Очищення поверхні металевих конструкцій від іржі повинне бути обов'язковим, за виключенням фарбування з застосуванням перетворювачів іржі. 2.2.5 Для надання поверхні додаткової корозійної стійкості після очищення проводять спеціальну хімічну підготовку поверхні: фосфатування, хромування, пасивування. В результаті хімічної підготовки поверхні на ній формуються неорганічні неметалеві покриття, що підвищують адгезію і строк служби лакофарбового покриття, що наноситься. 2.2.6 У випадку підготовки до фарбування нових металевих конструкцій обов'язково виконується стадія знежирення. Її проводять за допомогою води, пари, розчинників або лугів. Металеві конструкції, що знаходяться в експлуатації та раніше були фарбовані, знежиренню, як правило, не підлягають. 2.3 Хімічний спосіб видалення іржі 2.3.1 Очищення хімічним способом проводять за допомогою інгібованої пасти, склад якої наведений в таблиці 2. Таблиця 2 - Склад інгібованої пасти
Пасту готують у полімерному посуді. При цьому у заданій кількості соляну кислоту (на відкритому повітрі або, якщо у приміщенні, то під витяжкою) розмішують подрібнену паперову масу до отримання однорідної суміші. Потім у цю суміш додають розрахункову кількість формаліну. В іншому полімерному посуді розчиняють у воді рідке скло і карбоксиметилцелюлозу у заданій кількості. Після чого соляну кислоту з папером та формаліном при постійному перемішування додають до вмісту другої ємності. Загустіння відбувається через (3 - 4) год., після чого паста готова до застосування. 2.3.2 Зберігати пасту слід у щільно закритому полімерному посуді. Строк зберігання пасти не більше ніж 6 місяців. 2.3.3 Пасту наносять на поверхню металу, який очищують після попереднього видалення бруду, жиру та фарби, що відшарувалась. Вертикальні поверхні слід змочити водою або промазати пензлем невеликим шаром пасти перед основним нанесенням. 2.3.4 В залежності від ступеню руйнування металу, нанесену пасту шаром (0,3 - 0,5) см слід витримувати від 15 хв. до 6 год. У випадку багатошарової іржі, пасту можна залишати на поверхні, що очищується до 12 годин і більше. 2.3.5 Для прискорення очищення, шар пасти нанесений на поверхню металу, бажано 1 - 2 рази перемішати кельмою або шпателем без додавання свіжої пасти. При наявності різьби або рифленої поверхні необхідно ретельно промазати пастою усі нерівності поверхні. 2.3.6 Контрольним зніманням пасти у деяких місцях з предмету, що очищується, встановлюють закінчення процесу очищення поверхні від іржі. 2.3.7 Оброблену пастою поверхню промивають холодною водою. 2.3.8 Попередньо промиту поверхню металу нейтралізують 3 % розчином кальцинованої соди або 3 % розчином тринатрійфосфату за допомогою пензля, а потім просушують. 2.4 Застосування перетворювачів іржі У деяких випадках допускається нанесення лакофарбового покриття на не повністю очищену іржаву поверхню, оброблену перетворювачем іржі. 2.4.1 При щільній та однорідній іржі з товщиною (50-100) мкм безпосередньо на продукти корозії допускається наносити ґрунтовку-перетворювач іржі, наприклад: ЕП-0199 згідно «Технологічної карти на відновлення протикорозійного покриття металевих прогонових будов існуючих мостових споруд», або ВЛ-02 згідно з Додатком 15 СНиП 2.03.11. 2.4.2 Якщо ступінь окислення металевої поверхні оцінюють як рівень D (відповідно таблиці 1) і товщина оксидів досягає (100-300) мкм, застосовують перетворювачі іржі, вимоги до яких наведені в таблиці 3. Таблиця 3 - Властивості перетворювачів іржі
2.4.3 Перетворювач наносять ручним за допомогою пензля або механічним способом за допомогою пістолета - розпилювача згідно з ГОСТ 12.2.013.0 безпосередньо на окислену поверхню (іржу) на якій відсутній бруд, жир, стара фарба, відшарована іржа. 2.4.4 Якщо товщина продуктів корозії не більше ніж 300 мкм, можлива поява на поверхні рудих плям. У цьому випадку обробку перетворювачем іржі виконують повторно. 2.4.5 В результаті обробки утворюється танатно-фосфатне конверсійне захисне покриття, що покращує адгезію лакофарбових матеріалів. Після його висихання, без проведення операції змивання, наносять ґрунтувальний шар згідно з п.5 СНиП 2.03.11. 2.5 Застосування травильної та пасивуючої паст 2.5.1 Для видалення іржі з поверхні виробів та конструкцій з металів І групи зі ступенем окислення поверхні (В - D) застосовують травильну пасту, яку наносять шпателем, штукатурними лопатками або пастопультом, витримують протягом (1 - 6) год., після чого поверхню промивають водою та на (0,5 - 1,0) год. наносять пасивуючу пасту, потім поверхню промивають і висушують на відкритому повітрі. Склади паст, що застосовують наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 - Склади травильної та пасивуючої паст
2.6 Вибір та нанесення захисних покриттів на підготовану поверхню металоконструкції 2.6.1 Нанесення ґрунтовки на підготовлену поверхню металоконструкцій робиться якомога швидше після закінчення процесу очищення щоб запобігти окисленню свіжоочищеної поверхні сталі, не пізніше ніж через 6 годин. 2.6.2 Кількість шарів ґрунтовки залежить від умов експлуатації металевої конструкції та приймається згідно з п. 5.20 СНиП 2.03.11. 2.6.3 Фарбування металоконструкцій виконують згідно обраної для певних експлуатаційних умов системи покриттів з числа варіантів, що рекомендуються згідно з Додатком 15 СНиП 2.03.11. 2.7 Вибір методу хімічної підготовки металевої поверхні до фарбування 2.7.1 Вибір методу хімічної підготовки залежить від товщини іржі та ступеню окислення металевої поверхні і обирається враховуючи складність конструкції. 2.7.2 Підготовка поверхні повинна бути виконана з мінімальною витратою матеріальних і трудових ресурсів, в короткий строк. 2.7.3 При щільних шарах іржі товщиною (70-100) мкм і ступенем окислення А, В економічно доцільно застосовувати ґрунтовки-перетворювачі іржі. 2.7.4 У тому випадку, якщо з поверхні повинна бути видалена вся іржа, застосовують інгібовану пасту. 2.7.5 На щільних шарах іржі від 250 мкм до 300 мкм допускається застосовувати перетворювачі іржі нанесені у два шари. 2.7.6 При ступені окислення В - D, наявності товстих шарів іржі, що відшаровуються, слід застосовувати систему травильно/пасивуючих паст.
3 ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ З ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
3.1 Підготовку поверхні конструкцій проводять за температури навколишнього середовища не нижче ніж 5 ºC та відносній вологості повітря - не більше ніж 80 %, при відсутності опадів, при швидкості вітру не більше ніж 10 м/сек. 3.2 Основні операції з підготовки металевих поверхонь до фарбування без застосування струменевих методів наведені у таблиці 5.
Таблиця 5 - Основні операції з технології виконання процесу підготовки металевих поверхонь до фарбування
4 ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ РОБІТ І ВКАЗІВКИ ЩОДО КОНТРОЛЮ РОБІТ
4.1 Підготовку поверхні конструкцій проводять за температури навколишнього середовища не нижче ніж 5 ºC та відносній вологості повітря - не більше ніж 80 %, при відсутності опадів, при швидкості вітру не більше ніж 10м/сек. Температура сталевої поверхні, що пройшла підготовку поверхні до фарбування повинна бути на 3 ºC вище температури точки роси. 4.2 Не допускається потрапляння на підготовану поверхню конструкції води, корозійно-активних рідин та їх парів. 4.3 Після підготовки металеві поверхні негайно фарбують. У тому випадку, якщо відбулася затримка перед фарбуванням більше 6 годин - проводять повторний огляд поверхні конструкції. 4.4 На поверхнях виробів, що підлягають фарбуванню, не допускаються: заусенці, гострі краї радіусом менше ніж 2,0 мм, бризки від зварювання, напливи пайки, прожоги, залишки флюсу. Наявність вказаних дефектів на поверхнях допускається, якщо це встановлено чинними нормативними документами на виріб. 4.5 На поверхні литих виробів підготованих до фарбування не допускається наявність: неметалевих мікровключень, пригарів, пошкоджень суцільності металу у вигляді раковин, тріщин, спаїв, нерівностей у вигляді приливів потовщення, утисків, складок, за виключенням вказаних у нормативних документах на виріб. 4.6 Перед нанесенням ґрунтовки стан металевих поверхонь конструкцій повинен перевірятися відповідальною особою та відмічатися у акті прихованих робіт.
4.7 Схема операційного контролю якості робіт, склад операцій і методи контролю, що рекомендуються, наведені в таблиці 6.
Таблиця 6 - Схема операційного контролю якості робіт
4.8 Операційний контроль здійснюють: майстер (виконроб) - в процесі виконання робіт. 4.9 Приймальний контроль здійснюють: працівник служби якості, майстер (виконроб), представник технагляду замовника.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ПРАЦІ
5.1 При проведенні робіт з підготовки металевих поверхонь конструкцій до фарбування потрібно дотримуватись вимог правил безпеки згідно з НПАОП 63.21-1.01та НАПБ А.01.001. 5.2 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам безпеки згідно 5.3 Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.1.019. 5.4 Матеріали - за характером шкідливості та ступенем дії на організм людини відносяться до 1 - 4 класів небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007. 5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує стан повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005. 5.6 Рівень шумового навантаження на працюючих при проведенні робіт не повинен перевищувати норм згідно з ДСН 3.3.6.037. Контроль здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.050. 5.7 У відповідності з ДСН 3.3.6.039 еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати 92 дБ, контроль проводять згідно з МУ 3911. 5.8 Для індивідуального захисту необхідно використовувати респіратори фільтруючі згідно з ГОСТ 12.4.041, захисні окуляри в шкіряній оправі згідно з ГОСТ 12.4.013, а також виконувати правила особистої гігієни. 5.9 Контроль сумарної питомої активності природних радіонуклідів вихідних матеріалів виконують згідно ДБН В.1.4-2.01. 6 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
6.1 При підготовці металевих поверхонь конструкцій до фарбування, що прокородували, вплив на навколишнє середовище визначають згідно з ДСТУ 3273, ГОСТ12.1.010, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12-3-002, СП 10-42-73. 6.2 Стічні води від хімічної підготовки металевої поверхні під фарбування попередньо розбавляють водою до відповідних гранично допустимих концентрацій (далі - ГДК). Умови відведення стічних вод повинні відповідати п.4 СанПиН 4630. 6.3 Знешкодження відбракованих хімічних засобів проводять будь-яким з прийнятних хімічних або фізико-хімічних методів очищення стічних вод до відповідних ГДК. ГДК хімічних речовин при скиданні у водойми - за діючими санітарними нормами. ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених місцевостей - за діючими санітарними нормами. Контроль вмісту гранично допустимих викидів (далі ГДВ) в атмосферу - за ГОСТ 17.2.3.02. 6.4 Утилізування відходів здійснюють у відповідності з порядком накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення токсичних промислових відходів за НТД, а також у відповідності з санітарними нормами, що не допускають перевищення граничної кількості накопичення токсичних промислових відходів виробництва. При відсутності обладнання або можливостей для знешкодження виробничі відходи передають на спеціалізовані підприємства або іншІ підприємства, що мають ліцензію на проведення даного виду робіт.
7 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ РЕСУРСИ
7.1 Перетворювачі іржі наносяться на поверхню, що обробляється з розрахунку (120 - 150) г/м2 при товщині окислів металу до 100 мкм. 7.2 При товщині іржі до 300 мкм перетворювачі іржі наносяться на поверхню двічі. Перший шар (120 - 150) г/м2, після його висихання - другий шар з витратою (80 - 100) г/м2. 7.3 Травильна паста наноситься з нормою витрати (150 - 200) г/м2, пасивуюча паста наноситься на оброблену, промиту водою поверхню з нормою витрати (80 - 100) г/м2. 7.4 Потреби в устаткуванні, інструментах і пристроях наведені у таблиці 7. Таблиця 7 - Відомість потреби в устаткуванні, інструментах і пристроях
8 КАЛЬКУЛЯЦІЯ ТРУДОВИХ ВИТРАТ 8.1 Роботи з підготовки поверхні металевих конструкцій до фарбування виконують в одну зміну бригадою у складі 5 чоловік: - машиніст пересувного компресору, пересувної електростанції - 1 чол.; - маляр 5 розряду - 1чол.; - маляр 4 розряду - 2 чол.; - маляр 3 розряду - 1 чол. Малярі повинні володіти суміжною спеціальністю: монтажника конструкцій для зведення тимчасового риштування, у випадку необхідності. 8.2 До виконання робіт з нанесення хімічних засобів майстер інструктує малярів з вимогами даної типової технологічної карти. 8.3 Калькуляція трудових витрат наведена у таблицях 8, 9. Таблиця 8 - Калькуляція трудових витрат на підготовку 100 м2 поверхні при механічному нанесенні хімічних засобів
Таблиця 9 - Калькуляція трудових витрат на підготовку 100 м2 поверхні при використанні пензля
9 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Техніко-економічні показники на підготовку 100 м2 поверхні металевих конструкцій, що були піддані корозії, до фарбування згідно ЕНиР № 4 становить: Витрати праці: - при механічному нанесенні хімічних складів - 89,95 люд.годин. Виробіток на 1 робітника - 17,99м2. - при ручному нанесенні з використанням пензля - 100,75 люд.годин. Виробіток на 1 робітника - 20,15 м2.
10 ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
10.1 Технологічна схема передбачає перелік технологічних операцій із підготовки металевих поверхонь із різним ступенем окислення до фарбування (рисунок 1).
Рисунок 1 - Технологічна схема процесу
10.2 Технологічна схема виконання будівельного процесу може уточнюватися в кожному конкретному випадку, в залежності від стану металевої поверхні та типу конструкції або виробу.
ДОДАТОК А
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цій ТТК є посилання на такі нормативні документи:
ДОДАТОК Б
ЛИСТ РЕЄСТРАЦІЇ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ
|