|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Головна Про нас Новини Каталог продукції Прайс-лист Контакти | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Нормативні документи
/
Улаштування і відновлення бетонного захисного шару залізобетонних опор мостів в зоні змінного зволоження
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ
ТИМЧАСОВИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ З УЛАШТУВАННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ БЕТОННОГО ЗАХИСНОГО ШАРУ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ОПОР МОСТІВ В ЗОНІ ЗМІННОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ТТР 37641918-414:2013 ПОГОДЖЕНО Директор департаменту розвитку доріг Укравтодору ______________ С.Ю. Цепєлєв «____» ______________ 2013р Строк дії регламенту до "___"_____________20 р.
ВСТУП Сезонне коливання рівня рік і озер, через які прокладені автодорожні мостові споруди викликає руйнування захисного шару бетону на залізобетонних опорах, що занурені у воду і знаходяться в критичній зоні змінного зволоження. Умови експлуатації викликають інтенсивну корозію бетону І виду в указаній зоні. Істотний вклад в руйнування бетону в критичній зоні вносять біокорозійні процеси. Висока вологість бетону, наявність поживних речовин, кисень і сонячне світло сприяють активному росту біообростань у вигляді водоростей і простіших рослин в зоні змінного зволоження. В результаті життєдіяльності колоній водоростей і мікроорганізмів утворюються органічні кислоти, які викликають корозію бетону ІІ виду. В результаті кислотного руйнування цементного каменю міцність захисного шару бетону падає, збільшується його водопроникність. В свою чергу, вказані процеси ініціюють окиснювально - відновлювальні реакції на поверхні металоарматури, що призводить до її корозії і подальшого руйнування захисного шару бетону. Встановлено, що мікроорганізми (бактерії, грибки, водорості, найпростіші тощо), що активно розвиваються в зоні змінного зволоження викликають біокорозію металів. Мікроорганізми викликають корозію сталі шляхом безпосереднього впливу на кінетику електродних реакцій, утворюють речовини, що викликають корозію, створюють на поверхні металу концентраційні електрохімічні зони. Спеціальних методів, що попереджають біологічну корозію залізобетону не існує. Зазвичай використовують такі ж засоби і методи, які застосовуються при захисті від хімічної і ґрунтової корозії. 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЦТВА І ЙОГО ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ РІВЕНЬ 1.1 Цей тимчасовий технологічний регламент з улаштування і відновлення бетонного захисного шару залізобетонних опор мостів в зоні змінного зволоження (далі ТТР) призначений для інженерно - технологічного персоналу організацій і підприємств, які виконують проектування, будівництво, реконструкцію і ремонт мостових споруд на автомобільних дорогах загального користування. 1.2 Впровадження нової технології буде сприяти підвищенню довговічності та надійності автодорожніх мостів. Рік вводу в експлуатацію 2013 - з моменту введення в дію цього ТТР. 1.3 Обсяги потрібних робіт згідно з ІН 218-036 щодо ремонту та влаштуванню захисного шару на залізобетонних опорах автодорожніх мостів встановлюють за результатами поточного, періодичного та спеціального оглядів мостової споруди. При плануванні робіт визначають методи їх виконання і обсяги потрібних матеріалів. 1.4 Матеріали передбачені ТТР дозволяється застосовувати при виконанні відповідних будівельних робіт у всіх дорожньо - кліматичних зонах України. 1.5 Техніко - економічний рівень технології визначається областю і конкретними умовами її застосування. Економічний ефект оцінюють співставленням приведених витрат по базовому і запропонованому варіанту. 1.6 Гранична і стабільна нормативна потужність виробництва, ефективний режим роботи обладнання та персоналу зазначається підрядником, що виконує ремонтні роботи (МБУ, Мостозагіни, мостобудівельні компаніїї). 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ, ЯКА ВИГОТОВЛЯЄТЬСЯ 2.1 Готовою продукцією є влаштований захисний полімер - цементобетонний шар на залізобетонних опорах мостових споруд, що експлуатуються в умовах дії середовища з високою корозійною активністю. 2.2 Виходячи з умов експлуатації, протекторний шар бетону в зоні змінного зволоження повинен перешкоджати проникненню в глибину бетону води, тобто мати водовідштовхуючі властивості і додатково володіти пестицидними властивостями для попередження біообростання бетону в указаній зоні. 2.3 Виконання технологічного процесу влаштування і відновлення захисного бетонного шару не потребує застосування спеціального обладнання, особливих умов проведення робіт і заходів безпеки. Ремонтні і захисні композиції наносяться механічними та ручними засобами. 2.4 Роботи по влаштуванню захисного шару можуть проводитись як на відкритому просторі, так і в середині приміщення при виготовленні нових мостових залізобетонних опор в заводських умовах. 2.5 Поверхня опор автодорожніх мостів, на яких проведені роботи з відновлення або влаштування захисного бетонного шару, за своїми якісними та фізико-механічними показниками повинні відповідати вимогам відповідно до 3.120 ДБН В.2.3-14, наведеним в табл.1. Таблиця 1 - Фізико - механічні показники готової продукції
2.6 Галуззю застосування ТТР є влаштування і відновлення бетонного захисного шару залізобетонних опор мостів, що експлуатуються в зоні змінного зволоження. 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА НАПІВПРОДУКТІВ 3.1 В якості біоцидного засобу може бути використаний розчин для флюатування бетону, що додатково вміщує солі міді. 3.2 Для «заповнення» мікротріщин в бетоні і знищення залишків біообростань бетон може бути оброблений флюатуючими розчинами. Флюатуючий розчин застосовують згідно з ТТР 218-000181112/31911658-394. 3.3 Для надання бетону водовідштовхуючих властивостей слід застосовувати проникаючі гідроізолюючі розчини, наприклад кремнійорганічні лаки з вмістом основної речовини (10-15) %. Слід визнати, що виходячи з умов експлуатації (тиск води на поверхню, наявність природних ПАР, тривалий період дії) кремнійорганічні гідрофобізатори, з вмістом основної речовини (2-5) % не забезпечують заданих властивостей бетонним конструкціям на автомобільних дорогах. 3.4 В якості просочуючої гідроізоляції для бетону можуть бути використані склади «Силол», що позитивно зарекомендували себе в галузі. Вони представляють собою розчини кремнійорганічної смоли в органічному розчиннику. Вимоги до сумішей "Силол", що застосовуються для поверхневої обробки будівельних конструкцій регламентуються ТУ У В.2.7-24.1-31911658-001. 3.5 В тому випадку, якщо поверхня бетону в весняний період піддана дії крижин, то її слід додатково захистити обмазуючою гідроізоляцією: зносостійким мінерально - полімерним матеріалом, згідно з ТУ У 24.1-31911658-013 «Силол - Тротуар». 3.6 Дані, які характеризують вихідні матеріали і напівпродукти, наведені в таблиці 2. Таблиця 2 - Характеристика вихідних матеріалів і напівпродуктів
4 ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ І СХЕМА ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ Враховуючи, що влаштування захисного покриття на нових опорах і ремонт поверхні опор, які знаходились в експлуатації і мають пошкодження відрізняються, технології проведення робіт наведені в таблиці 3. Таблиця 3 - Основні стадії технологічного процесу по влаштуванню захисного шару на нових опорах та на бетонних поверхнях опор, що експлуатуються в зоні змінного зволоження
4.1 Влаштування захисного шару на поверхні нових залізобетонних опорах Роботи можуть бути виконані, як в умовах цеху заводу ЗБК, так і на будівельному майданчику. 4.1.1 Підготовка поверхні бетону 4.1.1.1 Технологічні операції по вторинному захисту бетону можуть бути виконані як по всій площі, так і в передбачуваній зоні змінного зволоження залізобетонних опор. В другому випадку, на основі вивчення проектної документації, на опорі виділяється припустима зона змінного зволоження. Її протяжність збільшують на 50 % від найбільш вірогідної. 4.1.1.2 Згідно ДСТУ Б В.2.6-2 на поверхні нових залізобетонних виробів не допускаються оголення арматури (крім передбачених робочими кресленнями), ділянки недостатньо ущільненого бетону, тріщини в бетоні, масляні та іржаві плями, раковини, напливи, сколи ребер. 4.1.1.3 Вологість бетону в поверхневому шарі повинна бути не більше ніж 4 % згідно з СНиП 3.04.03. Всі кути, ребра і різкі переходи повинні бути округлені радіусом (5-20) мм. 4.1.1.4 До початку робіт з влаштування захисного покриття треба ретельно очистити бетонну поверхню від сторонніх нашарувань: цементної плівки, висолів, бруду тощо. Як правило, поверхня нових бетонних виробів покрита цементним «молоком», яке представляє собою тверду цементну плівку, що має слабке зчеплення з основним бетонним шаром. Підготовку поверхні бетону виконують: - вручну за допомогою дротяних щіток, що застосовують тільки на окремих ділянках; - механічно із застосуванням кутової шліфувальної машини обладнаної корундовими дисками. Для видалення бруду, незначних нерівностей та напливів з бетонної поверхні і різноманітних нашарувань сторонніх матеріалів, міцно зчеплених з бетонною основою використовують фрезерну обробку поверхні спеціальною насадкою зі стальними пластинами (при наявності електричного або пневматичного агрегату); - струменевими технологіями при очищені поверхонь великої площі. 4.1.1.5 Згідно з ТР 218-02071168-362 для знов споруджених залізобетонних конструкцій з віком бетону до 28 діб не допускається піскоструменева обробка поверхонь, що порушує захисний шар бетону і знижує його товщину. Для споруд з віком бетону більше двох місяців допускається застосування механічної очистки поверхонь (у тому числі піскоструменевої обробки) зі зняттям забрудненого поверхневого шару бетону товщиною не більш ніж 300 мкм. 4.1.1.6 Залишки піску і пилу з поверхонь, що були оброблені за допомогою механічних пристроїв, видаляють стиснутим повітрям або чистою волосяною щіткою (протирати оброблені поверхні ганчір'ям забороняється). Для остаточного знепилення поверхні застосовують промислові пилососи чи компресори. 4.1.2 Флюатування поверхні бетону 4.1.2.1 Флюатування - це метод хімічного ущільнення поверхневого шару бетону та підвищення його опору до агресивних впливів зовнішнього середовища. При флюатуванні на бетонну споруду наноситься водна композиція, яка кальматує пори бетону важкорозчинними сполуками, що утворюються в результаті хімічної взаємодії розчину з цементним каменем. 4.1.2.2 Ціль флюатування: - обробка бетонних поверхонь підвищує їх щільність і механічну міцність, кальматує пори та макротріщини; - підвищення морозостійкості та біостійкості, зниження водопоглинання та швидкості карбонізації цементобетонів; - зниження хлоридопроникності бетонів; - підвищення зносостійкості, запобігання лущенню поверхні бетонних поверхонь; - ліквідація різниці в тоні та кольорі поверхні «старий - новий» бетон, видалення слідів окислів від опалубки тощо; - покращення зовнішнього вигляду будівельних конструкцій, запобігання утворенню висолів. 4.1.2.3 Процес флюатування рекомендується як самостійний метод захисту бетону, або у вигляді попередньої підготовки поверхні бетону перед нанесенням захисно-декоративних лакофарбових матеріалів згідно ТТР 218-31911658-383, або просочувальних сумішей за ТУ У В.2.7-24.1-31911658-001. 4.1.2.4 Флюатування є обов'язковою завершальною технологічною стадією при видаленні висолів з поверхні бетону. 4.1.2.5 Флюатування поверхні бетону виконують згідно з ТТР 218-000181112/31911658-394 та ТТР 218-00018112/31911658-405. 4.1.2.5.1 Всі роботи слід проводити за сухої погоди, при температурі повітря не нижче ніж 5 °C та температурі поверхні бетонної конструкції не нижче ніж 3°C. 4.1.2.5.2 Не допускається нанесення флюатуючого складу на вологу поверхню. Бетонна поверхня, що підлягає ремонту, повинна бути сухою і мати вологість не більше ніж 4 %. Вологість бетону визначають за допомогою не руйнуючих методів з використанням поверхневого вологоміру. 4.1.2.5.3 При необхідності прискорення висихання мокрої поверхні бетону дозволяється застосування штучного підсушування струменем гарячого повітря, що створюється промисловими фенами. Застосування пальників з відкритим полум'ям - не допустимо. 4.1.2.5.4 Нанесення флюатуючого складу проводять у безвітряну і маловітряну погоду. При швидкості вітру більш ніж 10 м/с виконувати нанесення забороняється. 4.1.2.5.5 До нанесення флюатуючого складу майстер повинен ознайомити малярів з вимогами ТТР 218-000181112/31911658-394 та ТТР 218-00018112/31911658-405 щодо його застосування. 4.1.2.5.6 Флюатуючий склад наносять ручним способом на поверхню бетону, який захищається від корозії за допомогою щіток або валиків. При значних об'ємах треба застосувати механічні засоби нанесення, наприклад, пневморозпилювачі або апарати безповітряного розпилювання типу СО-21А. 4.1.2.5.7 Для нанесення флюатуючого складу методом пневматичного розпилення використовується установка, що складається з розпилювача, шлангів для подання стисненого повітря і захисних складів (діаметром 25 мм типу Г згідно з ДСТУ ISO 8318), джерела стисненого повітря (компресор пересувний марки СО-7А), масловідокремлювача (марки С732) і пневмобаку з редуктором. Стиснене повітря від компресора через повітроочисник направляється до нагнітального баку (марки СО-13А), з якого рідина поступає через шланг у розпилювач. 4.1.2.5.8 В процесі нанесення флюатуючого складу розпилювач пересувають рівномірно. Відстань від розпилювача до поверхні при пласкому факелі - від 250 мм до 350 мм в залежності від діаметру сопла та в'язкості складу, що розпилюється. При круглому факелі відстань може бути збільшена від 400 мм до 450 мм. Напрямок факелу повинен бути орієнтований перпендикулярно поверхні. На вертикальні поверхні склад наносять зверху вниз до зручного рівня, не допускаючи підтікань. 4.1.2.5.9 Обладнання та інструменти, які використовують, після закінчення роботи треба промити технічною водою з додаванням ПАР (Неонолу згідно ТУ 2483-077-05766801). 4.1.2.5.10 На робочих місцях вихідні матеріали і флюатуючий склад зберігаються у закритій тарі в кількості що не перевищує змінного виробітку. 4.1.3 Просочення бетону проникаючою гідроізоляцією 4.1.3.1 Поверхнева обробка залізобетонних будівельних конструкцій і споруд кремнійорганічними просочуючими сумішами забезпечує: гідрофобізацію стінок пор і капілярів пористих основ (бетон, залізобетон) при збереженні їх паропроникності; водостійкість, морозостійкість і зменшення теплопровідності пористих основ при зволоженні; корозійну стійкість при впливі водяних розчинів, що містять іони хлору, агресивних газів і пилу в поєднанні з підвищеною вологістю повітря та в умовах капілярного підсмоктування розчинів солей; покриття, що є кремнійорганічними похідними, володіють високою атмосферостійкістю; вони інертні до дії ультрафіолету, озону, води, стійкі у широкому діапазоні температур від мінус 60 °С до 250 °С зберігають свої властивості протягом тривалого періоду часу; прийоми нанесення проникаючої гідроізоляції і заходи безпеки праці - аналогічні роботі з лакофарбовими матеріалами; на ділянках конструкцій, що оброблені сумішами, не розвиваються водорості, мохи і лишайники, кислі продукти життєдіяльності яких руйнують основу. 4.1.3.2 Просочення поверхні бетону проникаючою гідроізоляцією виконують згідно ТТР 218-31911658-383. 4.1.3.2.1 Роботи з нанесення просочуючої гідроізоляції виконує ланка робітників, що спеціально навчені та мають допуск до роботи з лакофарбовими матеріалами. 4.1.3.2.2 Роботи з обробки будівельних конструкцій виконують в інтервалі температур від мінус 15 оС до 35 оС та відносній вологості не більше ніж (65±5) %. 4.1.3.2.3 Перед використанням суміші по ТУ У В.2.7-24.1-31911658.001 повинні бути ретельно перемішані у тарі за допомогою металевих інструментів з мідним покриттям. Особливу увагу варто звертати на неприпустимість використання мокрого інструмента та обладнання при перемішуванні та застосуванні суміші. 4.1.3.2.4 Перемішані суміші наносять на бетонні поверхні опор, що захищаються пензлями, щітками, валиком. При значних обсягах роботи склади рекомендується наносити за допомогою пневморозпилювача, або апаратами безповітряного розпилення. 4.1.3.2.5 Обладнання та інструменти, які використовуються при виконанні робіт, необхідно одразу ж після закінчення роботи промити органічними розчинниками. 4.1.3.2.6 На робочих місцях суміші зберігають у закритій тарі в кількості, що не перевищує змінного виробітку. 4.1.4 Виготовлення і нанесення обмазуючої гідроізоляції 4.1.4.1 Композиція гідроізолююча зносостійка випускається у вигляді двокомпонентного матеріалу: рідкотекучої полімерно-мінеральної пасти і затверджувача. До комплекту постачання композиції входить адгезійний праймер, який попередньо наноситься на поверхню, що обробляється. 4.1.4.2 Композиція призначена для створення захисно-декоративного гідроізоляційного покриття на бетонній поверхні конструкцій транспортних споруд. 4.1.4.3 Характеристика влаштованого покриття: - покриття, що утворює композиція, яка затверділа, має необхідний комплекс фізико-механічних показників, в тому числі низьке водопоглинання, високу стійкість до дії УФ випромінювання і морозостійкість; - колір композиції має широку гаму і визначається Замовником; - композиція виготовляється з вітчизняної сировини і не поступається за властивостями закордонним аналогам. 4.1.4.4 Виконання технологічного процесу по нанесенню композиції не потребує застосування спеціального обладнання, особливих умов проведення робіт і заходів безпеки. Композиція може наноситись ручними та механічними засобами. 4.1.4.5 Поверхні залізобетонних опор штучних споруд, на яких проведені роботи з використанням композиції, за своїми якісними та фізико-механічними показниками повинні відповідати вимогам ДБН В.2.3-14, ДБН В.2.3-22. 4.1.4.6 Технологія нанесення обмазуючої гідроізоляції наведено в ТР 218-31911658-401. 4.1.4.6.1 Технологія використання епоксидно - мінеральної композиції по ТУ У 24.1-3191658-013 для влаштування захисного покриття бетону опор транспортних споруд складається з наступних стадій: - виготовлення робочих складів; - нанесення праймеру на цементобетонну поверхню; - нанесення полімерної мінеральної композиції на поверхню тротуару. 4.1.4.6.2 Усі роботи по влаштуванню захисного покриття поверхні залізобетонних опор для мостів слід вести при відсутності опадів, туману, роси. 4.1.4.6.3 Роботи з композицією слід виконувати в суху теплу погоду при температурі повітря - не нижче за 15 °C і не вище ніж 30 °C, основи - не нижче ніж 10 °C і не вище ніж 40 °C, при відсутності опадів, туману роси. 4.1.4.6.4 Захисна гідроізолююча мінерально - полімерна композиція складається з компонентів, які постачаються в окремій тарі: полімерно-мінеральна паста; затверджувач; праймер. 4.1.4.6.5 Адгезійний склад (праймер) перед застосуванням треба ретельно перемішати. 4.1.4.6.6 Полімер-мінеральна композиція для захисної гідроізоляції виготовляється таким чином: - до композиції вводять (8±1) % за масою затверджувача та ретельно перемішують. Особливу увагу необхідно приділити перемішуванню пасти і затверджувача біля стінок і дна посудини. Неякісне перемішування призводить до того, що окремі ділянки покриття можуть не затвердіти чи мати недостатнє зчеплення. Перемішування може бути виконане вручну чи за допомогою електричної дрилі оснащеною малярною насадкою. Для полегшення перемішування шляхом зниження в'язкості композиції, допускається введення від 6 % до 8 % органічного розчинника (647, бутилацетата, 646, 648). Враховуючи обмежений строк зберігання рідкої композиції з введеним затверджувачем рекомендується виготовляти від 10 кг до 20 кг матеріалу безпосередньо перед операцією його нанесення. 4.1.4.6.7 Підготовлену цементобетонну поверхню опор ретельно покривають праймером, за допомогою щітки або валика із розрахунку від 0,25 л/м2 до 0,30 л/м2. Не допускаються пропуски та неоднорідності змочування бетону. Після усмоктування праймеру та утворення матової поверхні, але не пізніше (2 - 4) годин з моменту нанесення адгезійного шару, наносять захисну гідроізоляційну композицію по ТУ У 24.1-31911658-013. 4.1.4.6.8 Улаштування захисного шару гідроізоляції поверхні опор в зоні змінного зволоження проводять полімер-мінеральною композицією, що виготовлена згідно з 4.1.4.7.6, виходячи з мінімальної норми витрати 1,0 кг/м2. Витрати матеріалу підбираються в залежності від стану та пористості бетонної основи. Полімерна композиція наноситься за допомогою зубчатого шпателя з висотою зуба від 1,0 мм до 1,5 мм або голчатого валику в один шар. 4.1.4.6.9 Час твердіння композиції від 10 годин до 16 годин при температурі 20 оС. 4.1.4.6.10 Роботи з нанесення на поверхні опор обмазуючої гідроізоляції виконуються в інтервалі температур від 15 ºС до 30 ºС та відносній вологості (80 ± 5) %. 4.2 Відновлення захисного шару на мостових опорах, що експлуатуються і мають пошкодження бетонної поверхні 4.2.1 Підготовка поверхні бетону і захист металоарматури 4.2.1.1 Роботи з облаштування захисних шарів на бетонній поверхні мостових опор, що знаходяться в зоні змінного зволоження виконують в період мінімального рівня води річки чи водоймища. 4.2.1.2 Підготовка бетонної поверхні бетону до вторинного захисту є однією з основних і відповідальних технологічних операцій. Основні технологічні процеси підготовки бетонної поверхні наведені у ТР 218-02071168-362. 4.2.1.3 Потрібно ретельно очистити бетонну поверхню від плівки біообростань. Роботу слід виконувати за допомогою кутових шліфувальних машин з пневматичним приводом, що забезпечені корундовими дисками чи насадками зі твердосплавними пластинами. Забороняється, в зоні контакту з водою, використовувати електричне обладнання. 4.2.1.4 При очищенні поверхонь великої площі слід застосовувати струменеві технології наведені у ТР 218-02071168-362. 4.2.1.5 Для видалення залишків органічних кислот із зони пошкодженої біокорозією бетонної поверхні, згідно з СНиП 3.04.03 послідовно обробляють водою, потім (4-5) % водним розчином кальцинованої соди і остаточно промивають водою. 4.2.1.6 Якщо в залізобетонній опорі, що готують до захисту, зафіксована початкова корозія арматурної сталі, треба провести технологічні операції з підготовки поверхні, згідно ТР 218-02071168-362: - визначити за допомогою неруйнівних методів міцність бетону; - провести діагностику корозійного стану бетону та арматури; - повністю оголити арматуру, якщо вона вражена іржею; ділянки сталевих стержнів, що проіржавіли більш ніж на дві третини, слід вирізати і приварити на їх місце нові; не несучі елементи армування, що піддані корозії (наприклад хомути, арматура для сприймання напружень від усадки бетону) можуть бути видалені без заміни; - провести піскоструменеву обробку бетонної поверхні і арматури; - ремонт поверхні виконати за ТР 218-31911658-400. 4.2.1.7 Бетонна поверхня, що підлягає вторинному захисту, повинна мати клас шорсткості переважно 3-Ш (нерівності від 0,6 мм до 1,2 мм), згідно з СНиП 3.04.03. 4.2.2 Виготовлення і нанесення на металоарматуру обмазуючого інгібітору корозії 4.2.2.1 Обмазувальні інгібуючі склади призначені для захисту металоарматури від корозійного впливу компонентів навколишнього середовища. Склади можуть бути застосовані як адгезійний прошарок з метою покращення зчеплення старого та нового бетону у процесі ремонту залізобетонних конструкцій. 4.2.2.2 Захист арматури будівельних конструкцій і споруд зазначеними складами виконаний згідно Р В.3.2-218-03450778/31911658-702 забезпечує: корозійну стійкість арматури до впливу навколишнього середовища; створення щільного захисного шару навколо арматури, що знижує дифузію іонів хлору та кислих газів; формування тонких захисних поверхневих плівок на поверхні арматури, що робить її пасивною до корозії. 4.2.2.3 Захисний обмазувальний інгібуючим склад наноситься на очищену від окисів поверхню металоарматури пензлем шаром товщиною від 1мм до 2 мм, з нормою витрат від 1,5 кг/м2 до 2,5 кг/м2. 4.2.3 Виготовлення і нанесення рідкого адгезійного шару та ремонтної полімер бетонної суміші 4.2.3.1 Композиції адгезійні - це 50 % водні дисперсії стирол-бутадієнового співполімеру «Силол - латекс БС», та співполімеру акрилового ефіру та стиролу «Силол - латекс АС», що модифіковані кремнійорганічною смолою. 4.2.3.2 Композиції додаються у розчини цементні та бетонні суміші, що призначені для: - забезпечення зчеплення ремонтних прошарків з бетонною основою та підвищення адгезії будівельних розчинів до старого бетону; - підвищення пластичності бетонної суміші; - поліпшення фізико - механічних властивостей сумішей; - підвищення водонепроникності та хімічної стійкості, бетонів. Цементні розчини та бетонні суміші до яких додаються композиції адгезійні можуть бути застосовані для ремонту поверхні бетонних опор мостових споруд. 4.2.3.3 Технологія виконання ремонтних робіт із застосуванням адгезійних добавок і полімер бетонної суміші наведені в ТР 218-31911658-400 та ТТР 218-0340778/31911658-384. 4.2.4 Флюатування поверхні бетону 4.2.4.1 Технологічні операції процесу флюатування бетону, норми витрат матеріалів і перелік обладнання, що застосовується наведено в ТТР 218-000181112/31911658-394 та 4.1.2 цього ТТР. 4.2.5 Обробка поверхні проникаючою гідроізоляцією 4.2.5.1 Технологія нанесення просочуючих складів, їх норма витрат наведені в ТТР 218-31911658-383 та 4.1.3 цього ТТР. 4.2.6 Виготовлення і нанесення обмазуючої гідроізоляції 4.2.6.1 Технологія нанесення зносостійкого покриття на поверхню бетону викладена в ТР 218-31911658-401 та 4.1.4 цього ТТР. 5 МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЛАНС 5.1 Витрати захисних та ремонтних складів передбачених цим ТТР залежать від методу нанесення, пористості бетонної поверхні, наявності пошкоджень захисного шару бетону. 5.2 Узагальнені норми витрат матеріалів, для влаштування і відновлення бетонного захисного шару залізобетонних опор мостів в зоні змінного зволоження наведені у таблицях 4-6. 5.3 Загальну кількість захисних та ремонтних складів, потрібного на одну опору чи міст, розраховують на підставі норм витрати і площі поверхні, що обробляється, з урахуванням технологічних втрат. 5.4 Технологічні витрати та втрати флюату залежать від стану і типу обладнання та кваліфікації робітників. Таблиця 4 - Норми витрат флюатуючого складу
Примітка: стан бетонної поверхні оцінюють згідно з Р А.2.1 218-31911658-526 5.5 Норми витрати просочуючих сумішей 5.5.1 Надійний захист (проникаюча гідроізоляція) для поверхонь будівельних матеріалів досягається при дворазовому нанесенні захисних сумішей «Силол». Витрата матеріалів залежить від методу нанесення та пористості оброблюваної поверхні. 5.5.2 Орієнтовні норми витрати суміші, при одноразовому нанесенні наведені в таблиці 5. Таблиця 5 - Норми витрат просочувальних сумішей
5.5.3 У таблиці 6 зазначена витрата суміші при нанесенні першого шару, при нанесенні другого шару витрата зменшується на (20 - 30) %. Середня витрата суміші «Силол» на два шари по пористих матеріалах складає (250 - 300) мл/м2. 5.6. Норми витрат полімер - мінеральної композиції 5.6.1 Норми витрат праймеру на основі «Силол - Тротуар Б» залежить від стану бетонної основи: наявність пор, мікротріщин, раковин. Середнє значення норми витрати праймеру вказані в таблиці 6. У випадку пористої бетонної основи норма витрати може бути збільшена на 30 % - 50 %. 5.6.2 Норма витрати полімер-мінеральної композиції складає не менше ніж 2,5 кг/м2, що відповідає товщині гідроізоляційного покриття від 1,5 мм до 1,6 мм. Таблиця 6 - Норми витрат матеріалів композиції «Силол - Тротуар» із розрахунку на 100 м2 бетонної поверхні
5.6.3 Запас композиції «Силол - Тротуар» повинен бути у кількості, яку підраховують згідно з нормативними витратами на весь об'єкт відповідно вимогам 5.6.1 та 5.6.2 цього ТТР. 5.7 При виготовленні рідкої адгезійної клеючої композиції витрати матеріалів приймаються у співвідношенні цемент : пісок : вода : латекс = =1:1:1:1 в об'ємних частках, що у вагових частках складає цемент : пісок : вода : латекс = 1,3:1,5:1,0:1,1. Витрата адгезійної клеючої композиції 1 дм3 (1л) на 1 м2 поверхні, що обробляється. 5.8 При виготовленні ремонтної бетонної суміші застосовують 10 % «Силол - латекса» в співвідношенні до цементу. 6 ЩОРІЧНІ НОРМИ ВИТРАТ ОСНОВНИХ ВИДІВ СИРОВИНИ, МАТЕРІАЛІВ ТА ЕНЕРГОРЕСУРСІВ 6.1 Щорічні норми витрат основних видів сировини, матеріалів та енергоресурсів залежать від планів ремонтних робіт дорожніх будівельних організацій і завдань викладених в проектних рішеннях. 6.2 Щорічні норми витрат основних видів сировини, матеріалів та енергоресурсів уточнюються в залежності від об'єму і характеру робіт, що виконуються. 7 ЩОРІЧНІ НОРМИ УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА 7.1 Технологія нанесення захисних та ремонтних складів при влаштуванні і відновленні бетонного захисного шару залізобетонних опор мостів в зоні змінного зволоження не передбачає систематичного виникнення відходів виробництва. 7.2 При розливанні робочих розчинів, їх засипають сухим піском та утилізують як звичайні будівельні відходи. 7.3 При невідповідності властивостей вихідних матеріалів вимогам супроводжувальних технічних документів, вони здаються на склад і викликаються представники організації - виробника. Їх переробка або утилізація виконується організацією - виробником. 8 НОРМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ 8.1 Норми технологічного режиму процесу нанесення ремонтного складу наведені у таблиці 7. Таблиця 7 - Норми технологічного режиму
8.2 В залежності від типу обладнання, що застосовується на стадії підготовки бетонної поверхні, норми технологічного режиму можуть уточнюватися за ТР 218-02071168-362. 9 КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА І УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ 9.1 При влаштуванні і відновленні бетонного захисного шару залізобетонних опор мостів в зоні змінного зволоження на всіх стадіях технологічного процесу виконують контроль виконання робіт: - оцінку погодних умов; - контроль якості вихідних матеріалів; - контроль стану поверхні бетону перед нанесенням ремонтного складу; - контроль виготовлення захисних і ремонтних складів з вихідних матеріалів; - контроль за нормою і рівномірністю розподілення захисних та ремонтних складів; - контроль властивостей поверхневого шару бетону після його влаштування або відновлення. 9.2 Після кожної технологічної операції здійснюють контроль якості виконання робіт: - підготовка поверхні бетону ТР 218-02071168-362; - флюатування бетону ТТР 218-000181112/31911658-394; - нанесення проникаючої гідроізоляції ТТР 218-31911658-383; - захист оголеної металоарматури Р В.3.2-218-03450778/31911658-702; - ремонт поверхні бетону ТР 218-31911658-400 та ТТР 218-03450778/31911658-384; - нанесення обмазуючої гідроізоляції ТР 218-31911658-401. 9.3 Параметри контролю виробництва і управління технологічним процесом наведені у таблиці 8. 9.4 Можливості несправності у роботі і способи їх ліквідації 9.4.1 Всі вихідні матеріали, що поступають в організації, які проводять роботи з їх нанесення, повинні супроводжуватися паспортом. Ємності з вихідними матеріалами повинні мати наклейки з маркуванням, згідно з технічними умовами на ці матеріали. Забороняється використовувати матеріали без супроводжувальної документації, а також після гарантійного терміну їх зберігання. 9.4.2 При дотриманні норм технологічного процесу цього регламенту аварійні ситуації у роботі відсутні. Матеріали, що застосовуються, представляють собою пожеже - вибухобезпечні водні розчини за виключенням складу «Силол». 9.4.3 У разі загоряння органічних розчинів «Силол» слід використати такі засоби пожежогасіння: вуглекислотний вогнегасник, азбестову полотнину, кошму, пісок, спеціальні порошки. 9.4.4 Флюатуючий розчин, чи проникаюча гідроізоляція, що наносяться, повинні швидко і повністю протягом (10 - 15) хв. вбиратися бетонною поверхнею, яка обробляється. Повільне або неповне вбирання означає, що бетон який обробляється, має підвищену вологість або захисний розчин має підвищену в'язкість, чи бетон що імпрегнують, достатньо насичений в результаті вбирання попередніх порцій розчину. 9.4.5 Поверхня бетону, на якій було виконано ремонтні заходи, після висихання протягом доби повинна бути однорідною за кольором, без відшарувань. 10 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 10.1 При виготовленні і застосуванні захисних та ремонтних складів необхідно дотримуватись вимог СанПиН №4630 щодо недопущення забруднення ґрунтів і водоймищ. 10.2 При зберіганні і транспортуванні компонентів захисних та ремонтних композицій необхідно дотримуватись вимог охорони довкілля згідно з ДБН Г.1-4, ДСТУ 2093, ГОСТ 9980.5, НАПБ А.01.001 10.3 Накопичення, транспортування, знешкодження та утилізування відходів, які утворюються в процесі роботи, повинне здійснюватись на загальних підставах згідно з ДСТУ 4462.3.01, ДСТУ 4462.3.02 та ДСанПіН 2.2.7.029. 10.4 При реалізації ТТР можливе виникнення шкідливих факторів, що впливають на оточуюче природне середовище у вигляді пило- і аерозольних викидів. 10.4.1 Пиловидні викиди утворюються при видаленні «цементної плівки» з поверхні бетону. Вони можуть надходити в атмосферу і стоки при промивці поверхні оброблених бетонних опор. 10.4.2 Аерозольні шкідливі викиди утворюються при пневматичному способі нанесення на поверхню обробленого бетону захисних розчинів: флюату, проникаючої гідроізоляції. 10.5 Періодичні викиди в атмосферу наведені в таблиці 9, постійні, неорганізовані та вентиляційні викиди шкідливих речовин при реалізації ТТР - відсутні. Таблиця 8 - Контроль виробництва і управління технологічним процесом
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Prospect IT -
Розробка сайтів Дніпро
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
