|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головна Про нас Новини Каталог продукції Прайс-лист Контакти | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Нормативні документи
/
ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПО ЗАСТОСУВАННЮ ІНГІБІТОРУ КОРОЗІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ СТАЛЕВОЇ АРМАТУРИ
ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ (УКРАВТОДОР)
Науково - виробниче підприємство «КРОК» НВП «КРОК»
ТИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПО ЗАСТОСУВАННЮ інгібіторУ корозії ДЛЯ ЗАХИСТУ СТАЛЕВОЇ АРМАТУРИ
ТТК 37641918/31911658- 172 :2014
Київ 2014
ЗМІСТ С.
ВСТУП
Типова технологічна карта розробляється на основі проектної документації. Призначена для поточного ремонту та утримання, виконання робіт з підготовки та виконанні ремонтних робіт на залізобетонних автодорожніх спорудах з сталевою арматурою, що піддалась корозії. В процесі ремонтних робіт застосування інгібітору корозії для захисту сталевої арматури перед бетонуванням, повинно забезпечити надійність, знизити експлуатаційні витрати та продовжити термін служби залізобетонних автотранспортних споруд. Технологічні процеси, що надані в цій Типовій технологічній карті, забезпечують ремонти раціональними рішеннями з організації робіт та охорони праці, надають персоналу дорожньо - будівельних організацій передові технології, які сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості робіт та зниженню їх собівартості, зменшують антропогенний вплив на навколишнє середовище. Технологічна карта розроблена на основі діючих нормативних документів, науково дослідної розробки НВП «КРОК», досвіду роботи зарубіжних дорожніх організацій, а також досвіду роботи передових дорожньо - будівельних організацій України, положень згідно з СОУ 45.2-37641918-008.
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ця типова технологічна карта (далі - технологічна карта) поширюється на процеси підготовки поверхні сталевої арматури, що була піддана корозії різного ступеню в залізобетонних автодорожніх спорудах та оголилась, захисту її інгібітором і подальшого нанесення ремонтних цементобетонних складів. 1.2 Ця технологічна карта, що входить до складу проекту виконання робіт, призначена для використання інженерно-технічними працівниками організацій та підприємств, які планують та виконують роботи по ремонту та утриманню залізобетонних автодорожніх споруд, для співробітників технагляду, що здійснюють функції нагляду за технологією та якістю виконання робіт. 1.3 Інгібітор корозії (далі - інгібітор) призначений для захисту арматури від корозійного впливу компонентів навколишнього середовища методом обмазування. Інгібітор може бути застосований як адгезійний прошарок з метою покращення зчеплення шарів бетону у процесі ремонту залізобетонних конструкцій.
2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Всі роботи з підготовки до захисту сталевої арматури автодорожніх споруд та конструкцій, що була піддана корозії, слід виконувати згідно з ГОСТ 9.402. Сировину та допоміжні матеріали вибирають згідно з ДСТУ Б В.2.6-193 та ДСТУ Б В.2.6-145, організаційні роботи виконують згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-186.
2.1 Оцінка стану сталевої арматури залізобетонних автодорожніх споруд
2.1.1 Оцінку стану залізобетонних споруд слід проводити в суху ясну погоду при доброму освітленні. Огляд проводить комісія, що призначається керівником дорожньо - експлуатаційної організації. Результати огляду оформлюють актом. 2.1.2 При огляді необхідно визначити: загальний корозійний стан споруди, загальний стан сталевої арматури, наявність та площу місцевих руйнувань, місця з підвищеною корозійною зношеністю. Оцінку стану сталевої арматури, що оголилась проводять аналізуючи наявність, вигляд та розміри корозійних пошкоджень на спорудах. 2.1.3 Поверхні, що підлягають захисту та ремонту, класифікують за ступенями забруднення та окислення. 2.1.4 У процесі обстеження виявляють характер корозії сталевої арматури (тонкий наліт іржі, окремі плями, суцільна рівномірна, суцільна нерівномірна, шарувата, пластинки іржі, місцева у вигляді виразок), а також товщину продуктів корозії.
2.2 Підготовка поверхні сталевої арматури до захисту інгібітором корозії
2.2.1 Основною метою підготовки поверхні сталевої арматури є видалення з неї речовин, що перешкоджають адгезії захисних складів та прискорюють корозійні процеси, або отримання конверсійного покриття, яке забезпечує необхідну адгезію з ремонтними шарами. 2.2.2 Підготовка поверхні сталевої арматури до захисту складається з ряду технологічних операцій, першою з яких є очищення від забруднень. Очищення проводять механічним, хімічним (за допомогою розчинів) або термічним методами. 2.2.3 При виборі методу підготовки сталевої арматури до захисту враховують: вихідний стан поверхні, необхідний ступінь очищення, умови експлуатації та характеристики конструкції. 2.2.4 Якщо в залізобетонній конструкції, яку готують до ремонтних робіт, зафіксована корозія арматурної сталі, то проводяться послідовно наступні технологічні операції: - визначають за допомогою неруйнівних методів міцності бетону; - проводять діагностику корозійного стану бетону та арматури; - повністю оголяють арматуру, якщо вона піддана іржі; ділянки сталевих стержнів, що проіржавіли більш ніж на 2/3, вирізають і приварюють на їх місце нові; несучі елементи армування, що були піддані корозії (наприклад, хомути, арматура для сприймання напружень від усадки бетону) можуть бути видалені без заміни; - арматурну сталь чистять до металевого блиску. 2.2.5 У разі потреби, виконуються наступні операції: - відколюють захисний шар бетону біля арматури неменше ніж на 2 см у всіх напрямках. Якщо на щойно відкритій ділянці арматури спостерігається корозійне розшарування металу, продовжують відколювання захисного шару бетону до ділянок де корозія відсутня або носить поверхневий характер; - відкриту подібним чином арматуру необхідно очистити до характерного металевого блиску; - бетонну поверхню вздовж відколу очищають від слабозв'язаних часток, бруду, висолів, старих ремонтних сумішей тощо до бетону з проектними показниками міцності; - вимірюють втрату робочого перерізу арматури та у разі необхідності виконують заходи з підсилення елементу конструкції; - на ділянках конструкцій або їх елементах, що піддавалися періодичному зволоженню при затіканні або набризку води з проїзної частини, визначають кількість хлорид-іонів у бетоні приарматурної зони. Якщо вміст хлоридів становить 0,15 % від маси цементу для попередньо напруженого та 0,35 % для звичайного бетону, то виконують зняття захисного шару до ділянок, де це значення є меншим. 2.2.6 При виконанні невеликих обсягів робіт з очищення арматури від іржі слід застосувати ручний інструмент: металеві щітки, молотки і зубила. Дефектні шари також можна вилучати стальним шпателем. 2.2.7 При середніх і великих обсягах робіт рекомендуються однокамерні піскоструменеві апарати. При механізованому абразивному методі очищення сталевої арматури (піскоструменева або піскодробогідроструменева обробка) з поверхні повністю видаляється іржа, масляні плями, бруд, окалина, що відстає, шар зруйнованого бетону за допомогою високопродуктивного обладнання. 2.2.8 Найбільш ефективним і надійним є піскодробогідроструменевий спосіб очистки. Застосовується обладнання для виконання абразивноструменевих робіт в комплекті з агрегатом високого тиску води від 100 Н/см2 до 350 Н/см2. Сопло виготовляють із спеціального матеріалу (карбідбор, карбід-вольфрам) з ресурсом роботи від 500 годин до 1000 годин. Кут розпилення від 10 до 150. Розмір фракції абразиву від 0,1 мм до 2,5 мм. Продуктивність очищення поверхні бетону конструкції мосту може досягати від 10 м2/год до 50 м2/год. Витрати абразиву складають від 80 кг/м2 до 200 кг /м2, а води від 700 л/год до 1200 л/год. 2.2.9 До складу обладнання абразивного методу очищення входять: піскоструменевий апарат, повітрозбірник (ресивер), масловодовідокремлювач, повітряний шланг, шланг для подачі піщано-повітряної суміші, розпилювач з соплом. 2.2.10 Для подання до піскоструменевого апарату стиснутого повітря застосовують шланги діаметром 25 мм, а для подачі до розпилювача піщано-повітряної суміші - шланги діаметром 32 мм. 2.2.11 Сопла розміщують на відстані від 15 см до 30 см під кутом 750 до поверхні, яка очищується. Очистку поверхні у важкодоступних місцях виконують щілинними соплами. Пісок направляють на поверхню струменем стислого повітря під тиском від 50 Н/см2 до 70 Н/см2, щоб уникнути порушення роботи піскоструменевих апаратів повітря, що поступає, очищають від масла і води. Якість очищення перевіряється не рідше одного разу за зміну шляхом спрямування струменю стиснутого повітря із сопла на лист чистого паперу. 2.2.12 Для піскоструменевої обробки застосовується просушений кварцевий пісок (вологість не більше ніж 2 %) з крупністю зерна до 2,5 мм. Під час тривалої перерви в роботі, щоб уникнути зволоження піску, залишати його в камері піскоструменевого апарату не рекомендується. 2.2.13 Залишки піску і пилу з поверхонь, що були піддані піскоструменевій обробці, вилучають стиснутим повітрям або чистою волосяною щіткою. Протирати оброблені поверхні ганчір'ям забороняється. Для остаточного очищення поверхні застосовуються промислові пилососи чи повітряні компресори. 2.2.14 При необхідності прискорення висихання поверхні сталевої арматури, що підлягає захисту, дозволяється застосовувати штучне підсушування потоком гарячого повітря. 2.2.15 Поверхня арматури, що підлягає захисту, повинна бути сухою, чистою, без слідів корозії.
2.3 Технічні вимоги до вихідних матеріалів
2.3.1 Інгібітор повинен відповідати вимогам ТУ У 23.6-37641918-284 та виготовлятися згідно з технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку. Виготовлення інгібітору здійснюється у змішувачах з примусовим перемішуванням. 2.3.2 Характеристика властивостей (показників) інгібітору включає фізико - механічні властивості суміші та розчину на її основі згідно з ДСТУ Б В.2.7-126, ДСТУ Б В.2.7-171. Фізико - технічні показники затверділої суміші повинні бути забезпечені у віці 28 діб. За фізико - механічними та фізико - хімічними характеристиками інгібітор повинен відповідати нормам, які зазначені у таблиці 1.
Таблиця 1 - Вимоги до складу інгібітору для захисту поверхні сталевої арматури від корозії
2.3.3 Для виготовлення розчину суміші інгібітору використовують воду згідно з ДСТУ Б В.2.7-273. 2.3.4 Маркування тари (спожиткової і транспортної) з інгібітором, виконують згідно з ДСТУ Б В.2.7-126, ГОСТ 14192. 2.3.5 Інгібітор пакують у пакети із поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 10354. 2.4 Методи та послідовність виконання робіт
2.4.1 Для приготування інгібітору в ємкість наливають розрахункову кількість води та, постійно перемішуючи, додають цементно-мінеральну складову за ТУ У 23.6-37641918-284. З метою зменшення втягування повітря необхідно застосовувати низькооборотні електрозмішувачі з частотою обертів до 100 об./хв. Після змішування розчин інгібітору необхідно не менше ніж 10 хв. витримати у ємкості для зниження кількості залученого повітря. 2.4.2 Інгібітор наносять шаром не менше ніж 1 мм за один раз на очищену суху поверхню арматури за допомогою малярної щітки. Роботи виконуються при температурі не нижче ніж плюс 5 оС та відносній вологості (85 ± 5) %. Наявність інгібуючих солей прискорює початкові строки тужавіння, тому для збільшення життєздатності розчину його необхідно перемішувати кожні 20 хв. 2.4.3 Відновлення проектного перерізу елементу у місці оголення арматури або захисного шару бетону рекомендується проводити через 1 добу після нанесення інгібуючого складу. Відновлення захисного шару бетону виконують ручним методом. 2.4.4 Для забезпечення якісного зчеплення шарів нового бетону та існуючого бетону необхідно застосовувати адгезійні суміші. Склади для захисту арматури, що оголилася, можуть бути застосовані, як засіб підвищення зчеплення (адгезії) бетонів, що призначені для ремонту, з основою. Для цього готують адгезійну суміш із співвідношенням складових, що рекомендується ТР 218 - 3191658 - 400. 2.4.5 З метою утворення адгезійного шару виконують наступні роботи. Після тужавіння інгібітору для захисту арматури впродовж 1 доби місце відколу сильно зволожують водою до утворення матової поверхні. Приготовану адгезійну суміш ретельно втирають в поверхню щіткою у кількості 2,0 кг/м2, що відповідає шару товщиною 1 мм/м2. Після нанесення адгезійного шару відразу наносять ремонтний бетонний розчин. 2.4.6 Інструменти, які використовуються при виконанні робіт, необхідно одразу після закінчення роботи промити водою, затужавілий розчин інгібітору відчищають механічним методом. 2.4.7 При застосуванні інгібітору, незалежно від вмісту домішок, на відремонтованій ділянці металу водневий показник вище, ніж в існуючому захисному шарі (рис. 1).
Зона ймовірної корозії арматури Зона ймовірної корозії арматури
1 - існуючий захисний бетонний шар, 2 - ремонтний бетонний склад, 3 - шар інгібітору, 4 - арматура
Рисунок 1 - Деполяризація арматурної сталі при застосуванні ремонтних складів
Це фізичне явище є причиною деполяризації сталі - на відремонтованій ділянці формується катод, на іншій частині арматури анод. Тобто несення цементних розчинів для захисту арматури ініціює процес корозії сталі в існуючому захисному шарі. Це явище не залежить від виробника складу або вмісту солей інгібіторів корозії. 2.4.8 Основні операції з підготовки поверхні сталевої арматури до нанесення інгібітору методом обмазування наведені у таблиці 2.
Таблиця 2 - Основні операції з технології виконання процесу захисту сталевої арматури, що оголилася
3 ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ РОБІТ І ВКАЗІВКИ ЩОДО КОНТРОЛЮ ТА ЗДАВАННЯ - ПРИЙМАННЯ РОБІТ
3.1 Перед початком виконання ремонтних робіт із захисту арматури, що оголилася, в обов'язковому порядку контролюють показники якості: матеріалів, що постачаються на об'єкт (вхідний контроль), та поверхню сталевої арматури перед початком робіт. Стан поверхні контролюють згідно з ДБН В.2.3-20, у тому числі: - наявність продуктів корозії на поверхні арматурних стрижнів; - відсутність тріщин та інших руйнувань матеріалу основи; - відсутність масляних плям, мінеральних патьоків; - наявність старих ремонтних сумішей або покриттів. 3.2 Підготовку поверхні сталевої арматури, що оголилася, автодорожніх споруд проводять при температурі навколишнього середовища не нижче ніж 5 ºC та відносній вологості повітря - не більше ніж 90 %, при відсутності опадів, при швидкості вітру не більше ніж 10 м/сек. Температура сталевої поверхні, що пройшла підготовку до нанесення захисного шару повинна бути на 3 ºC вище температури точки роси. 3.3 Не допускається потрапляння на підготовану поверхню сталевої арматури води, корозійно-активних рідин та їх парів. 3.4 Перед нанесенням інгібітору стан сталевої арматури повинен перевірятися відповідальною особою та відмічатися у акті прихованих робіт. 3.5 Визначення якості підготовки поверхні арматури для нанесення інгібітору, яка включає в себе оцінку її чистоти і повноти обробки, виконується візуально. На поверхні бетону і арматурі, які обробляються хімічними речовинами згідно з ТТК 218-3191658-127, не повинно бути місць із залишками цих хімічних речовин. 3.6 Після підготовки сталеву поверхню негайно покривають інгібітором. У тому випадку, якщо відбулася затримка перед нанесенням більше доби - проводять повторний огляд поверхні арматури. 3.7 Інгібітор за своїми фізико-механічними властивостями повинні відповідати ТУ У 23.6-37641918-284. 3.8 При відсутності паспорта чи після закінчення гарантійного терміну придатності інгібітору, що складає шість місяців з дати виготовлення, необхідно провести лабораторні дослідження властивостей інгібітору. 3.9 При підготовці інгібітору до нанесення контролюють правильність приготування суміші: - точність та послідовність дозування; - час перемішування суміші; - життєздатність розчину суміші. 3.10 При нанесенні інгібітору на підготовлену сталеву поверхню контролюють: - рівномірність нанесення інгібітору на поверхню арматурного стрижня; - час тужавіння інгібітору. 3.11 Поверхня металу після обробки інгібітором повинна мати однорідний світло-сірий колір. 3.12 Вологість бетону конструкції визначають безпосередньо перед нанесенням бетонного ремонтного складу за допомогою неруйнуючого методу з використанням поверхневих вологомірів. 3.13 Виконання ремонтних робіт з відновлення проектних перерізів елементів залізобетонних конструкцій виконують бетонними сумішами через (1 - 3) доби після нанесення інгібітору на арматуру. 3.14 Оброблену поверхню залізобетонної споруди ретельно оглядають з метою виявлення шпарин, нещільностей (суцільних і місцевих щілин, розкриттям до 2 мм, зазорів в стиках) і інших дефектів, які в подальшому заповнюють герметиком. Оброблену поверхню приймає комісія, що призначається замовником. Приймання і результати огляду оформлюють документально.
3.15 Відновлений захисний шар бетону повинен бути суцільним, без раковин, тріщин, каверн тощо.
4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ПРАЦІ
4.1 При проведенні робіт з підготовки сталевої арматури, що оголилась, автодорожніх споруд до захисту потрібно дотримуватись вимог правил безпеки згідно з НПАОП 63.21-1.01та НАПБ А.01.001. 4.2 До початку виконання робіт необхідно: розробити схему організації робіт на ділянці та передбачити весь комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також обладнати місця відповідними технічними засобами організації дорожнього руху з використанням типових схем згідно з СОУ 45.2-00018112-006. 4.3 При русі транспортних засобів по автомобільній дорозі, де проводяться роботи з захисту сталевої арматури, необхідно відокремити місце робіт попереджувальними знаками, провести освітлення та сигнальні вогні згідно з НПАОП 63.21-1.01. Необхідно створити безпечні умови для виконання цих робіт та руху транспорту. 4.4 Виробничі процеси повинні відповідати вимогам безпеки згідно 4.5 Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ДСТУ 7237. 4.6 Рівень шумового навантаження на працюючих при проведенні робіт не повинен перевищувати норм згідно з ДСН 3.3.6.037. Контроль здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.050. 4.7 Освітленість робочих місць треба контролювати згідно з ДБН В.2.5-28. 4.8 У відповідності з ДСН 3.3.6.039 еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати 92 дБ, контроль проводять згідно з МУ 3911. 4.9 Під час виготовлення та застосування інгібітору належить використовувати засоби індивідуального захисту: костюми згідно з ГОСТ 12.4.111; взуття згідно з ДСТУ 3962; рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010; окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013; фартухи спеціальні згідно з ГОСТ 12.4.029, захисні засоби для захисту відкритих ділянок шкіри. 4.10 Для індивідуального захисту необхідно використовувати респіратори фільтруючі згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041, захисні окуляри в шкіряній оправі згідно з ГОСТ 12.4.013, а також виконувати правила особистої гігієни. 4.11 До робіт, пов'язаних із застосуванням інгібітору, допускаються особи не молодші 18 років, що пройшли: попередній медичний огляд відповідно до вимог Міністерства охорони здоров'я України; професійну підготовку; вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки. 4.12 Медичні огляди необхідно проводити згідно з «Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій», який затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007р. № 246. 4.13 У разі зміни технології виробництва, заміни матеріалів, устаткування, зміни умов праці, а також у випадку порушення вимог безпеки, усі працюючі повинні проходити позаплановий інструктаж із записом у журналі реєстрації перевірки знань працівників з безпечного ведення робіт. 4.14 При попаданні на відкриту шкіру інгібітор видаляють промиванням теплою водою з милом. У випадку попадання інгібітору на підлогу або ґрунт його, збирають совком і утилізують як малонебезпечний продукт згідно з ДСанПіН 2.2.7.029. 4.15 Інгібітор для захисту арматури, термін зберігання якого скінчився, необхідно перевірити на відповідність якості згідно з ТУ У 23.6-37641918-284. У випадку невідповідності, його потрібно повернути підприємству-виробнику для переробки, або утилізації. 4.16 Контроль сумарної питомої активності природних радіонуклідів вихідних матеріалів виконують згідно ДБН В.1.4-2.01. 4.17 При роботі з газовими балонами та устаткуванням струменево - абразивного очищення слід дотримуватися правила роботи з апаратами, що знаходяться під тиском. 4.18 Струменево - абразивне очищення сталевої поверхні арматури слід виконувати в захисному шоломі і спеціальному комбінезоні для піскоструменевих робіт. 4.19 На місці виконання робіт повинні знаходитися аптечка з медикаментами для надання першої медичної допомоги та ємкість з чистою водою.
5 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Перед початком виконання робіт на території будівельної ділянки повинні бути обладнані місця для складування і зберігання матеріалів, а також спеціально відведені місця для утилізації упаковок, що вивільнюються, та відходів матеріалів. Забороняється зливати воду після очищення інструментів і ємкостей від ремонтних розчинів в зливову міську каналізацію. 5.2 При підготовці сталевої арматури, що оголилася автодорожніх залізобетонних споруд до захисту, вплив на навколишнє середовище визначають згідно з ДСТУ 3273, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, СП 1042. 5.3 Стічні води від підготовки сталевої арматури до захисту попередньо розбавляють водою до відповідних гранично допустимих концентрацій (далі- ГДК). Умови відведення стічних вод повинні відповідати 4 СанПиН 4630. 5.4 Знешкодження бракованих хімічних засобів проводять будь-яким з прийнятних хімічних або фізико-хімічних методів очищення стічних вод до відповідних ГДК. ГДК хімічних речовин при скиданні у водойми - за діючими санітарними нормами. ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених місцевостей - за діючими санітарними нормами. Контроль вмісту ГДВ в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02. 5.5 Утилізування відходів здійснюють у відповідності з порядком накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення малотоксичних промислових відходів за нормативно технічною документацією, а також у відповідності з санітарними нормами, що не допускають перевищення граничної кількості накопичення токсичних промислових відходів виробництва. 5.6 При відсутності обладнання або можливостей для знешкодження виробничі відходи передають на спеціалізовані підприємства або інші підприємства, що мають ліцензію на проведення даного виду робіт. 5.7 Викиди в атмосферу шкідливих речовин при застосуванні інгібітору не повинні перевищувати норм, установлених ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201. 5.8 Контроль за вмістом шкідливих речовин в атмосфері здійснюється згідно з ГОСТ 17.2.3.01. 5.9 Технологічні стічні води і тверді відходи у виробничому процесі відсутні.
6 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ РЕСУРСИ
6.1 Інгібітор корозії наносять на поверхню сталевої арматури, що обробляється, з розрахунку від 2,2 кг/м2 до 2,5 кг/м2 при товщині захисного шар 1 мм. 6.2 Потреби в устаткуванні, інструментах і пристроях наведені у таблиці 3.
Таблиця 3 - Відомість потреби в устаткуванні, інструментах і пристроях
Кінець таблиці 3
7 КАЛЬКУЛЯЦІЯ ТРУДОВИХ ВИТРАТ
7.1 Роботи з підготовки і захисту поверхні сталевої арматури, що оголилася виконують в одну зміну бригадою з суміщенням професій у складі 5 працівників: - машиніст пересувного компресору, пересувної електростанції - 1 чол.; - маляр 5 розряду - 1чол.; - маляр 4 розряду - 2 чол.; - маляр 3 розряду - 1 чол. Малярі повинні володіти суміжною спеціальністю: монтажника конструкцій для зведення тимчасового риштування, у випадку необхідності. 7.2 До виконання робіт з нанесення інгібітору майстер інструктує малярів з вимогами даної типової технологічної карти. 7.3 Калькуляція трудових витрат наведена у таблицях 4, 5.
Таблиця 4 - Калькуляція трудових витрат для захисту 100 м2 поверхні сталевої арматури при механічному нанесенні інгібітору
Таблиця 5 - Калькуляція трудових витрат для захисту 100 м2 поверхні сталевої арматури при використанні різних засобів (пензля, кельми, шпателя)
8 СХЕМА ОПЕРАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РОБІТ
8.1 Схема операційного контролю якості робіт, послідовність операцій і методи контролю, що рекомендуються, наведені в таблиці 6. Таблиця 6 - Схема операційного контролю якості робіт
8.2 Операційний контроль здійснюють: майстер (виконроб) - в процесі виконання робіт. 8.3 Приймальний контроль здійснюють: працівник служби якості, майстер (виконроб), представник технагляду замовника.
9 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Техніко-економічні показники на підготовку та захист 100 м2 поверхні сталевої арматури, що було піддано корозії, становить: Витрати праці: - при механічному нанесенні хімічних складів - 89,95 люд. годин. Виробіток на 1 робітника - 17,99 м2. - при ручному нанесенні з використанням пензля - 100,75 люд. годин. Виробіток на 1 робітника - 20,15 м2.
ДОДАТОК А (обов'язковий)
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цій технологічній карті є посилання на такі нормативні документи:
|