|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головна Про нас Новини Каталог продукції Прайс-лист Контакти | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вторинний захист
/
Технологічний регламент. Нанесення захисно-декоративних покриттів на залізобетонні автотранспортні споруди ТТР 218-31911658-383:2007
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ (УКРАВТОДОР) НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРОК" (НВП „КРОК") ЗАТВЕРДЖЕНО Заступник Голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодору) _____________ Є.Д.Прусенко "____"_________ 2007 р.
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ (тимчасовий) НАНЕСЕННЯ ЗАХИСНО-ДЕКОРАТИВНИХ ПОКРИТТІВ НА ЗАЛІЗОБЕТОННІ АВТОТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ ТТР 218-31911658-383:2007
2007
ЗМІСТ С.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Залізобетонні автотранспортні споруди експлуатуються в умовах дії знакозмінних температур, атмосферних опадів, агресивних середовищ, а також вібраційно-динамічних навантажень. Інтенсивна дія на захисний шар бетону викликає його активну корозію. З метою підвищення довговічності залізобетонних конструкцій, економії коштів на їх утримання і ремонт передбачається застосування засобів вторинного захисту бетону, у вигляді лакофарбових матеріалів для створення захисно-декоративних покриттів. •1.1 Тимчасовий технологічний регламент по нанесенню захисно-декоративних покриттів на залізобетонні автотранспортні споруди (далі - регламент) надає комплекс робіт по влаштуванню захисно-декоративних покриттів на поверхню залізобетонних автотранспортних споруд. Він розроблений на основі положень СНиП 2.03.11та РВ. 3.2-218-202. •1.2 Регламент передбачає застосування лакофарбових матеріалів для формування захисно-декоративних протекторних покриттів на знов споруджених об'єктах дорожнього будівництва, а також при реконструкції та ремонті конструкцій і споруд, що експлуатуються. •1.3 Регламент призначений для використання інженерно-технічними працівниками організацій, які виконують роботи по захисту від корозії залізобетонних конструкцій мостів, шляхопроводів, бар'єрних огороджень. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У даному документі є посилання на такі стандарти та нормативні документи:
3 ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ І НАПІВПРОДУКТІВ
3.1 Властивості вихідних матеріалів і напівпродуктів повинні відповідати вимогам таблиці 1.
Таблиця 1
3.2 Даний технологічний регламент розповсюджується на всю групу захисних матеріалів типу „Сілол " за ТУ У В.2.7-24.1-31911658.001.
4 ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ 4.1 Підготовка поверхні бетону. Підготовка поверхні бетону до фарбувальних робіт є однією з основних і відповідальних технологічних операцій. Основні технологічні процеси підготовки бетонної поверхні наведені у ТР-218-02071168-362. 4.1.1 До початку робіт з влаштування нового покриття треба ретельно очистити бетонну поверхню від сторонніх нашарувань (цементної плівки, висолів, залишків прокородованого бетону, старого покриття, що втратило свої адгезійні і захисні властивості та інше). Підготовку поверхні виконують: - вручну за допомогою дротяної щітки, що застосовують тільки на окремих дрібних пошкоджених ділянках; - механічно із застосуванням круглих дротяних щіток чи корундових дисків для видалення бруду, незначних нерівностей та напливів з бетонної поверхні і різноманітних нашарувань сторонніх матеріалів, міцно зчеплених з бетонною основою. Для цього використовують фрезерну обробку поверхні спеціальною насадкою зі стальними пластинами (при наявності електричного або пневматичного агрегату); - струменевими технологіями при очищені поверхонь великої площі. 4.1.2 Призначення по застосуванню і деякі характеристики струменевих способів наведені у таблиці 2. 4.1.3 Залишки піску і пилу з поверхонь, що оброблені за допомогою піскоструменевих пристроїв, видаляють стиснутим повітрям або чистою волосяною щіткою (протирати оброблені поверхні ганчір'ям забороняється). Для остаточного знепилення поверхні, застосовують промислові пилососи чи компресори. 4.1.4 Бетонна поверхня, що підлягає фарбуванню, повинна мати клас шорсткості не менш ніж 2-Ш (допуск коливань висоти нерівностей, від1,2 мм до 2,5 мм) переважно 3-Ш (нерівності від 0,6 мм до 1,2 мм). 4.1.5 Ребра, що підлягають фарбуванню, і гострі кути залізобетонних споруд повинні бути закруглені радіусом від 5 мм до 20 мм.
Таблиця 2
4.1.6 Якщо в залізобетонній конструкції, що готують до захисту, зафіксована початкова корозія арматурної сталі, треба провести технологічні операції з підготовки поверхні, згідно ТР- 218-02071168-362: - визначити за допомогою неруйнівних методів міцність бетону; - провести діагностику корозійного стану бетону та арматури; - повністю оголити арматуру, якщо вона вражена іржею; ділянки сталевих стержнів, що проіржавіли більш ніж на дві третини, слід вирізати і приварити на їх місце нові; не несучі елементи армування, що піддані корозії (наприклад хомути, арматура для сприймання напружень від усадки бетону), можуть бути видалені без заміни; - провести піскоструменеву обробку бетонної поверхні і арматури; - ремонт поверхні виконати за ТТР 218-31911658/03450778-370. 4.1.7 Для знов споруджених залізобетонних конструкцій з віком бетону до 28 діб не допускається піскоструменева обробка поверхонь, що порушує захисний шар бетону і знижує його товщину. 4.1.8 Для споруд з віком бетону більше двох місяців допускається застосування механічної очистки поверхонь (у тому числі піскоструменевої обробки) зі зняттям забрудненого поверхневого шару бетону товщиною не більш ніж 300 мкм. 4.1.9 Очистку поверхні бетону споруд, що експлуатуються, виконують любим з методів, які наведені вище.
4.2 Нанесення захисних лакофарбових матеріалів 4.2.1 Покриття, що отримані з лакофарбових матеріалів „Сілол", відносять до атмосферостійкої групи. 4.2.2 Всі операції з нанесення захисних шарів треба проводити при температурі повітря не нижче ніж мінус 5˚ С і не вище ніж плюс 35˚ С, за відсутності атмосферних опадів. 4.2.3 Перед початком нанесення захисних шарів необхідно проаналізувати стан поверхні. Поверхні конструкцій, які треба обробити захисними сумішами, повинні бути сухими, чистими, без плям з нафтопродуктів. Нанесення захисних шарів проводять у безвітряну погоду. При швидкості вітру більш ніж 10 м/с виконувати нанесення забороняється. Не допускається нанесення лакофарбових матеріалів на вологу поверхню. 4.2.4 Бетонна поверхня, що підлягає захисту, повинна бути сухою і мати вологість не більш ніж 4 %. Вологість бетону визначають безпосередньо перед нанесенням захисного складу за допомогою не руйнуючих методів з використанням поверхневого вологоміру (ВИМС-1У, Влагомер МГ4, ВСКМ-12 та інші). 4.2.5 При необхідності прискорення висихання мокрої поверхні бетону дозволяється застосування штучного підсушування потоком гарячого повітря. 4.2.6 До нанесення лакофарбового матеріалу майстер повинен ознайомити малярів з вимогами діючих норм щодо його застосування. 4.2.7 На бетонну поверхню наносять не менше двох шарів лакофарбового матеріалу для забезпечення перекриття мікропор (СНиП 2.03.11). 4.2.8 Перед застосуванням лакофарбові матеріали повинні бути ретельно перемішані у тарі за допомогою сухих обміднених металевих інструментів або промислових міксерів з малярною насадкою. 4.2.9 У випадку необхідності зниження в'язкості лакофарбового матеріалу, допускається ввести у нього не більше ніж 10 % (від маси) розчинника марки Р-4. 4.2.10 Перемішані лакофарбові матеріали наносять на поверхні за допомогою щіток, валиків. При об'ємах, більших за одиницю площі виміру, треба застосовувати механічні засоби нанесення, наприклад, пневморозпилювачі або апарати безповітряного розпилювання. 4.2.11 Для нанесення захисних шарів методом пневматичного розпилення використовується установка, що складається з розпилювача, шлангів для подання стисненого повітря і матеріалів захисних шарів, джерела стисненого повітря, масловідокремлювача і нагнітального баку з редуктором. Стиснене повітря від компресора через повітроочисник направляється до нагнітального баку, з якого лакофарбовий матеріал поступає через шланг у розпилювач. 4.2.12 В процесі нанесення захисних шарів розпилювач переміщують рівномірно на відстані від 0,8 м до 1,0 м від елементу, перпендикулярно до поверхні, яку обробляють. На вертикальні поверхні покриття наносять зверху вниз до зручного рівня, не припускаючи підтікань. 4.2.13 Технологія розпилення з підігрівом лакофарбового матеріалу дозволяє знизити його в'язкість і використовувати матеріал з підвищеним вмістом сухого залишку. Збільшується продуктивність праці, поліпшуються її санітарно-гігієнічні умови. Високоефективна установка УБР-3 - продуктивність 72 кг/год, витрата повітря 25 м3/год, тиск лакофарбового матеріалу від 4 МПа до 10 МПа, загальна маса не більш ніж 120 кг. 4.2.14 Для нанесення нагрітих лакофарбових матеріалів застосовують звичайні фарборозпилювачі (типу КРВД-110ф). Установка може бути додатково обладнана портативним нагрівачем типу УГО-5М. 4.2.15 Обладнання та інструменти, які використовують, після закінчення роботи треба промити органічними розчинниками (Р-4 чи сольвентом). 4.2.16 На робочих місцях лакофарбові матеріали зберігають у закритій тарі в кількості, що не перевищує змінного виробітку. 4.2.17 Калькуляцію трудових витрат з влаштування захисних шарів на основі лакофарбових матеріалів залізобетонних конструкціях виконують за допомогою ТК 218-03450778/31911658-050. 5 МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЛАНС 5.1 Витрати лакофарбового матеріалу залежать від методу нанесення та пористості бетонної поверхні. 5.2 Норми витрат матеріалів, що рекомендуються наведені у таблиці 3. Таблиця 3
5.3 При механічному нанесенні сумарна норма витрати лакофарбового матеріалу від 0,45 кг/м2 до 0,50 кг/м2, при ручному - 0,40 кг/м2. 5.4 Загальна кількість лакофарбового матеріалу необхідного на об'єкт розраховується на підставі норм витрати і площі поверхні, що фарбується, з урахуванням технологічних втрат. 5.5 Технологічні втрати складають від 5% до 7 % від загального об'єму лакофарбових матеріалів і залежать від стану обладнання і кваліфікації робітників.
6 НОРМИ ВИНИКНЕННЯ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА
6.1 Технологія нанесення лакофарбових матеріалів не передбачає систематичного виникнення відходів виробництва. 6.2 Металева тара після витрати лакофарбових матеріалів і розчинника закупорюється і здається на склад. Після завершення фарбувальних робіт вона передається організації - виробнику лакофарбового матеріалу.
7 НОРМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ
7.1 Норми технологічного режиму процесу нанесення лакофарбового матеріалу наведені у таблиці 4. Таблиця 4
Примітка. Параметри залежать від типу обладнання, що застосовується, згідно: Справочника по противокоррозионным лакокрасочным покрытиям /В.П.Лебедев, Р.Э.Калдма, В.Л.Авраменко. - Харьков, Прапор. - 1988. - 231 с.
8 КОНТРОЛЬ ВИРОБНИЦТВА І УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ 8.1 Дані контролю виробництва і управління за всіма стадіями технологічного процесу, які забезпечують дотримання нормативних показників, властивостей готової продукції, а також викидів у навколишнє середовище, наведено в таблиці 5. 8.2 Лакофарбове покриття на бетоні після тужавлення впродовж доби повинно бути однорідним за кольором, укривним, без відшарувань і бульбашок. 8.3 При необхідності проводиться кількісна оцінка протекторних властивостей покриття за водопоглиненням згідно Р А.2.1-218-31911658-526.
Таблиця 5
Кінець таблиці 5
9 МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ І НЕДОЛІКИ В РОБОТІ, МЕТОДИ ЇХ УСУНЕННЯ 9.1 Всі лакофарбові матеріали, що поступають в організації, які проводять роботи з їх нанесення, повинні супроводжуватися паспортом. Ємкості з матеріалами повинні мати наклейки з маркуванням, згідно з технічними умовами на матеріал. Забороняється використовувати лакофарбові матеріали без супроводжувальної документації, а також після гарантованого терміну їх зберігання. 9.2 Можливі несправності і недоліки при нанесенні лакофарбових матеріалів і методи їх усунення викладені у таблиці 6.
Таблиця 6
Продовження таблиці 6
Кінець таблиці 6
9.3 Ділянки лакофарбових покриттів, які здулися і відшарувалися, повинні бути механічно видалені, поверхня бетону відповідним чином підготовлена і знову пофарбована при дотриманні усіх технологічних параметрів цього процесу. Для ремонту невеликих ділянок доцільно використовувати ручний (валик, пензель) метод нанесення покриття. 9.4 По всім технологічним труднощам, що пов'язані з лакофарбовим матеріалом, слід звертатися до його виробника.
10 ОСНОВНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРІАЛІВ
10.1 Всі фарбувальні роботи, а також зберігання сумішей „Сілол-акриловий" слід виконувати з дотриманням правил техніки безпеки згідно з СНиП ІІІ-4, розділу 3 „Вимоги безпеки й охорони навколишнього природного середовища"; ТУ У В.2.7-24.1-31911658.001; ГОСТ 12.3.040; НАПБ А.01.001; „Санітарні норми при фарбувальних роботах із застосуванням ручних розпилювачів" № 991-72 та ГОСТ 12.3.005 „Работы окрасочные. Общие требования безопасности". 10.2 На робочому місці слід мати мінімальну кількість лакофарбового матеріалу необхідну для виконання разового завдання, що не перевершує змінної потреби. 10.3 Щоб уникнути іскроутворення забороняється розкривати сталевим інструментом металеву тару з розчинниками або лакофарбовими матеріалами. 10.4 Розлиті фарби і розчинники засипаються сухим піском, який утилізується як пожежонебезпечний матеріал. 10.5 До робіт з використанням лакофарбового матеріалу допускаються робітники віком не менш ніж 18 років, які пройшли медогляд, а також навчання і інструктаж з вимог безпеки виконання цих робіт. 10.6 Робітники, що зайняті підготовкою і нанесенням лакофарбових матеріалів, повинні бути забезпечені засобами захисту органів дихання, спецодягом, спецвзуттям і гумовими рукавичками. 10.7 Під час готування матеріалів не наближати обличчя і не вдихати з відкритої ємкості розчинника. У разі контакту зі шкірою, слизовою оболонкою або очами, промити теплою проточною водою. 10.8 Місця робіт повинні бути обладнані, правилами виробничої санітарії та гігієни робочих: аптечками з набором необхідних медикаментів, а також умивальниками з водою, милом і рушниками. 10.9 У місцях проведення фарбувальних робіт повинні бути відведені місця для прийняття їжі і відпочинку робітників. 10.10 Під час роботи із сумішшю необхідно дотримуватись вимог протипожежної безпеки, що передбачені при роботі з лакофарбовими матеріалами: не палити і не користуватися відкритим вогнем. Дільниці фарбування мають бути обладнані засобами пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.4.009. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Prospect IT -
Розробка сайтів Дніпро
|
|